Хочеш здати - потрібно дати! Від тебе не убуде. Давай переодягайся.
     Подумавши, вирішила, що зайвим не буде, якщо я одягнуся по провокаційному, чоловікам подобається дивитися на жіночі ніжки, та й не тільки ніжки привертають чоловічий погляд. Скинувши з себе джинси і светр, дістала з шафи світло-зелений костюм: спідницю завдовжки трохи вище коліна і жакет. Білизна вирішила теж поміняти на білий майже повністю прозорий комплект і чорні панчішки. Коли одяглася і нафарбувалася, подивився в дзеркало, мені не сподобалося, застебнутий жакет надавав мені вигляд суворий і неприступний. Вирішила під жакет надіти білу блузку. Так все виглядало набагато краще розстебнутий жакет, біла блузочка, розстебнута на дві гудзички, під якої ледве просвічує ліфчик, спідничка мало не дістає колін, туфельки на не високому підборі.
     - Ось це зовсім інша справа, - сказала моя сусідка, входячи в кімнату. - Тільки ліфчик зніми, так буде краще.
     Не ставши сперечатися, я зняла ліфчик. Тепер через блузку ледь просвічували соски, і все виглядало набагато привабливіше.
     - Тепер точно здаси, - оглянувши мене з ніг до голови, констатувала моя подруга.
     - Ну, все я побігла!
     - Ні пуху, ні пера!
     - До біса!
     З усіма перевдяганнями я катастрофічно спізнювалася. Діставшись до потрібної аудиторії, я побачила натовп гомонящіх студентів чоловік 30-40 які стояли у живій черзі на іспит. Хоча я і спізнилася майже на годину, іспит почали приймати 15 хвилин тому, але все одно я виявилася майже останньої.
     Аудиторія була маленькою, знаходилася в дальній частині інституту, в тупики, тому пролізти без черги не було можливості. У ній проводилися факультативи, і була розрахована максимум на 18 чоловік, а так як саджали за парту по одному, то зайшло відразу тільки 9 осіб. Промучившись в коридорі біля 2-х годин, я зайшла на іспит, тому що нас у коридорі залишалося три людини, Ф. запустив нас всіх відразу, і ми дружно зайняли три задні парти, в надії скористатися "шпорами", мені дісталася парта на середньому ряду якраз навпроти Ф.. Мої були засунуті за гумку панчіх. Прочитавши свій квиток, я зрозуміла, що в принципі можу відповісти з нього лише за умови, що вирішу завдання, але потрібно дістати "шпору". Вирішивши, що зроблю це пізніше, поки напишу, те, що знаю. Написавши "теорію", і піднявши голову від листка, побачила, що переді мною всі місця звільнилися, і мене видно як на долоні. І не тільки те, що творитиметься на столі, але і те, що під столом (передніх кришок у парт не було їх і зняли для того, щоб студенти не списували). Захопившись написанням відповіді на квиток, я, схрестивши ноги, трохи розвела коліна, і Ф. з цікавістю розглядав вид, який відривався прямо перед ним. Ну що ж, побешкетувати, подумала я. Засовався  фото голі дівчата 18 років на стільці, я добилася того, що спідниця задерлася не багато вище, але і коліна я тепер могла розсунути трохи ширше, що й зробила. Думаю, йому тепер було видно між моїх ніг, обтягнутих чорними панчохами, білу смужку моїх напівпрозорих трусиків. Ф. назвав моє прізвище, запрошуючи відповідати. Вставши, і йдучи по проходу, між столами я бачила, що краєм ока він стежив за тим, як здригається моя не стримувана ліфчиком груди в такт моїм крокам. Сівши на стілець з ним поруч, я розповіла "теорію", слухаючи мене, Ф. оглянув мене оцінюючим поглядом, затримавши погляд на моїх грудях. При ходьбі соски терлися про блузку, тепер вони напружилися і затверділи, випинаючи горбками під тканиною блузки.
     - А завдання? Знаєте ж, що без завдання позитивну оцінку не отримаєте, - сказав Ф., і як би ненароком поклав руку мені на коліно.
     В аудиторії залишалося ще дві людини.